Пятница,24.11.2017,08:15:42
Приветствую Вас, Гость, не хотите войти?

ДПС України представляє мультфільм „Місто мрії”
Главная » 2017 » Март » 21 » Збережемо нашу школу!
13:36:07
Збережемо нашу школу!

Школа пройшла через гіркі терни неприйняття і періоди піднесення, вибудувала свою стратегію і довела свою важливість для суспільства. Пройшла шлях від поодиноких шкіл для дітей заможних родин до всезагальної, всенародної освіти, бо державні мужі зрозуміли, що тільки розумна, освічена людина може сприяти розвитку прогресу, розквіту держави, збереженню життя на планеті. І зараз немає такої країни, де б не було шкіл.

Є вони і в нас. І це велике досягнення наших прадідів, дідів та батьків. Крок за кроком долали вони перешкоди, труднощі, щоб вогник освіти засвітив у кожному нашому містечку та селі, щоб кожна дитина змогла відчути радість пізнання, навчилася не тільки читати й писати, а жити за законами справедливого суспільства. Школи відкрили кожному з нас шлях до мрії, до тієї професії, яку кожен з нас має, яка приносить нам задоволення.

 Школа - важлива ланка у величезному механізмі суспільного життя. І нехтувати нею не можна. В усі часи школа була осередком освіти, культури, місцем формування людини, здатної до праці, нових відкриттів, до героїчного подвигу, до милосердя та взаємодопомоги. Всі ми: тракторист і вчитель, слюсар і лікар, агроном і співак, прибиральниця і міністр чи президент – почали свій шлях зі школи у великому обласному місті, невеличкому містечку чи у віддаленому маленькому селі.

  З кожним роком кількість шкіл в Україні зменшується. За п’ять років з 2008 по 2012 рік закрито 632 школи. Наше село, Новомиколаївка, досить молоде. В травні 2011 року відсвяткувало своє перше сторіччя, відкрили в стінах нашої школи дитячий садочок,  хтось з колишніх випускників  досягнув значних висот, а хтось так і залишився відомою для небагатьох, але справжньою людиною, яка любить землю, любить свій край, своє село. І шлях до зросту і злету дала їм наша маленька сільська школа та її працівники. Як бачимо, школа не лише навчала дітей, вона давала роботу мешканцям села.

В наш час це, як правило, малокомплектна школа, де не завжди є повні класи, де багато учнів навчається за індивідуальною формою навчання, де навчання одного учня обходиться державі дорожче, ніж у міській. У сучасних умовах вона, можливо, і нерентабельна. Та чи все можна і треба вимірювати рентабельністю та грошовими доходами? «Ні!» – кажуть учні, їхні батьки, вчителі та інші жителі села. Так, економіка дуже важлива, але щоб розбудовувати державу, примножувати її багатства (тобто розвивати економіку) потрібні розумні, досвідчені працівники різних галузей господарства, і сільського зокрема. А хто це буде робити, як не сільські хлопчаки та дівчатка? Чи може хтось приїде з міста піднімати село? Ні! А щоб ці дітлахи залишилися в селі, вони повинні бути впевнені, що їхнім майбутнім дітям буде де вчитися, як і їм.

Питання «Чи потрібна селу школа?» – риторичне. Потрібна, бо без неї зникне село. Яскравий приклад цьому - Миколаївка, що входить до Трудівській сільської ради. Колись це було велике і красиве село, яке потопало навесні у біло-рожевому цвітові садів.  Там була початкова школа,  дитячий садок, а згодом їх закрили. Дітей стали возити до інших шкіл.

Начебто нічого й страшного. Але поступово стало зменшуватися населення: молоді сім’ї з дітьми покидали село, бо не завжди батьки встигали відправити дітей до школи. Згодом закрили медпункт, клуб, магазин… І тепер у селі залишилося  декілька родин. А навколо тільки хащі та руїни, ніби після війни. Ми не хочемо, щоб у Новомиколаївці закрили школу!!!

Ми  хочемо ходити до школи вдома, а не десь, за декілька кілометрів, куди тебе не завжди відвезуть.  Як каже мудрий народ: «Немає в селі школи – немає в селі життя». Село без школи - це вимираюче поселення. Село без майбутнього.

Ми сподіваємось, що нас почують в органах влади на всіх рівнях: від сільської до обласної рад, до міністерства освіти. Адже школа на селі – це не лише заклад освіти, це саме життя. А ще віримо: де спільно діють усі: педагогічний колектив учні, батьки, громада – там школа буде.

 Ксенія Бабенко, Ганна  Мерзлікіна, учні Новомиколаївського НВК

Підготував до друку І. Гапєєв

 

 

 

 

 

 

 

 

Поделиться:
Категория: Публикации ДЗ | Просмотров: 192 | Добавил: korr | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]