Понедельник,23.10.2017,05:22:36
Приветствую Вас, Гость, не хотите войти?

ДПС України представляє мультфільм „Місто мрії”
Главная » 2017 » Октябрь » 3 » Райрада – по колу з грабель
13:00:38
Райрада – по колу з грабель

Про небажання представників районної ради надати на запит журналіста «ДЗ» копії майнових декларацій депутатів ради за 2015 рік ми писали неодноразово. Не переконало їх запровадження державою електронного декларування, та навіть рішення суду.

Нагадаємо, в серпні 2016 року я звернулася до районної ради з інформаційним запитом, в якому просила надати копії декларацій депутатів ради та посадових осіб за 2015 рік. Відповідь мені надали доволі дивну: «Копії декларацій можуть надаватися лише у межах провадження по кримінальних справах на підставі ухвали слідчого судді чи суду». 

Не надавши копії документу, райрада натомість у своєму листі надала відомості із декларацій. Але законодавець прямо прописав, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, і якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Тобто райрада порушила цю норму. Виходячи з цього я подала позов до районного суду.

Вислухавши наші пояснення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що мої позовні вимоги цілком правомірні. Натомість відмова відповідача у наданні копій зазначених документів – є протиправною. Тому в лютому цього року було ухвалено рішення задовольнити мій позов повністю. Тобто райрада повинна надати на запит саме копії декларацій, а також повернути з районного бюджету на мою користь судові витрати (551,21 грн).

Щоб довести свою правоту чиновники райради подали апеляційну скаргу. Однак, в квітні Адміністративний апеляційний суд області скаргу райради залишив без задоволення.

Тоді гуру юриспруденції звернулися до районного суду с заявою про роз’яснення постанови цього суду. В своїй заяві вони зазначили, що діюче законодавство не встановлює конкретні способи дотримання доступу до інформації з обмеженим доступом, в зв’язку з чим вважає незрозумілим судове рішення. Тобто пану «юристу» незрозуміло, у який спосіб районна рада може надати копії декларацій, які містять як інформацію з обмеженим доступом, та інформацію, доступ до якої не обмежено. Не прописав в своїй постанові суддя, як коректором працювати, як заретушувати написане.

Також в заяві зазначено, що з урахуванням того, що відповідач є бюджетною установою, а я фізичною, тому не можна здійснити розрахунки у готівковій формі. А для розрахунку у безготівковій формі я не надала свої реквізити (про що мене ніхто не питав, до речі – авт.). Тому цей пункт рішення також потребує роз’яснення. Що казати – «професіонал».

Але згідно до ст. 170 КАС, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. В даному випадку відповідачу не зрозуміло, як заретушувати інформацію з обмеженим доступом у документі, та як повернути на користь позивача судові витрати. Тому суд в травні ухвалив рішення про відмову у надані роз’яснення.

Не погодившись з відмовою райсуду в надані роз’яснення, наш герой знов пише скаргу. На цей раз він просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для розгляду по суті в іншому складі.

При цьому «забуває»… сплатити судовий збір. Такий ось забудькуватий «юрист».

Апеляційний суд надав райраді строк до 30 червня усунути недоліки – сплатити судовий збір. Який, до речі складає 1 тис. 600 грн, та який так ніхто і не сплатив. Тому скаргу було повернуто до райради без розгляду.

Але повернемося з минулого до сьогодення.

Після того, як Апеляційний суд скаргу райради залишив без задоволення, вона цю ухвалу мала змогу оскаржити в касаційному порядку. Але натомість її юристи почали писати заяви про «незрозуміле». А справа «каталася» з Кілії до Одеси, та навпаки, хоча вже набула законної сили.  Тому виконавчий лист на примусове виконання рішення суду про надання копій майнових декларацій депутатів районної ради за 2015 рік та відшкодування грошових витрат я отримала лише в серпні. І одразу звернулася до голови районної ради з проханням добровільно виконати рішення суду.

Зазначу, що згідно ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами тощо на всій території України. Органи ж державної влади є одним із компонентів держави і інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя. Інакше невиконання рішення суду, яке має силу закону, дискредитує орган державної влади в очах суспільства.

«Одеський апеляційний адміністративний суд постанову Кілійського районного суду залишив без змін. Таким чином питання щодо рішення Кілійського районного суду в частині вимог надати на запит копії декларацій не вирішено, а отже рішення в цій частині НЕ НАБРАЛО законної сили

 

З заяви представника райради щодо визнання виконавчих листів виданих помилково

Однак, в вересні Кілійський районний суд знов провів засідання по заяві представника районної ради, який просив суд визнати видані виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню. Ось!

В своїй заяві В’ячеслав Коваленко – саме він був представником райради – зазначає, що Одеський апеляційний адміністративний суд постанову районного суду залишив без змін. Тому В. Коваленко прийшов до висновку, що питання щодо рішення суду першої інстанції не вирішено, а отже рішення в цій частині НЕ НАБРАЛО законної сили. А оскільки рішення не набрало законної сили, виконавчий лист виданий районним судом помилково.

Тобто, виходячи з логіки цього чоловіка, всі рішення судів першої інстанції, які апеляційні суди залишили без змін – не набрали законної сили?

Твердження представника відповідача проте, що постанова Кілійського районного суду повністю або частково не набрала законної сили, на думку судді, було необґрунтованим, оскільки такі наслідки розгляду апеляційної скарги не зазначені в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду. Таким чином, судом встановлена відсутність підстав для задоволення заяв відповідача про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Заяву залишено без задоволення.

Відповідно до приписів статті 254 КАСУ, судові рішення набирають законної сили після розгляду апеляційною інстанцією, або якщо не оскаржено рішення першої інстанції. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі. Органи же державної влади взагалі та державний службовець зокрема зобов'язані безумовно виконувати закони, а рішення суду має силу закону, тому підлягає виконанню негайно і не потребує виконання в примусовому порядку.

До речі, Тетяна Брайловська, яка також брала участь в цій справі як представник районної ради неодноразово зазначала, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Що районна рада діє виключно відповідно до Закону. Але, як бачимо, говорити легше, чим діяти.

Олеся ЛАНЦМАН

P.S. Як нам стало відомо, районна рада знов подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції. Не дарма в юридичному колі говорять: «Для того, щоб процес проходив ефективно і без несподіванок, доцільно справу доручити професіоналам».

Коментар юриста

Людмила Опришко, медіа-юрист: 
– Коментуючи цю ситуацію, можу вкотре підкреслити, що представником Кілійської районної ради обрано тактику затягування виконання рішення суду, або просто його ігнорування. Для цього використовуються будь-які засоби: подаються заяви про роз'яснення рішення суду, в яких не просять про їх тлумачення; надсилають заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню без будь-яких правових підстав. 
Зокрема, остання заява мотивована тим, що, начебто суд апеляційної інстанції 04 квітня 2017 року не прийняв рішення щодо апеляційної скарги цього органу місцевого самоврядування. А як тоді потрібно розуміти такий висновок суду: "Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав"? (див.http://reyestr.court.gov.ua/Review/65883788). 
Звісно, такий висновок суду може бути незрозумілим лише для того, хто не хоче нічого розуміти. 
Не дивно, що суд відмовляє Кілійській районній раді в задоволенні зазначених заяв.

Поделиться:
Категория: Публикации ДЗ | Просмотров: 215 | Добавил: Олеся_Ланцман | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]