Понедельник,18.12.2017,15:48:27
Приветствую Вас, Гость, не хотите войти?

ДПС України представляє мультфільм „Місто мрії”
Главная » 2017 » Ноябрь » 21 » Медична реформа: що, як, хто
10:07:15
Медична реформа: що, як, хто

Підписавши в листопаді 2014 року Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, країна взяла на себе ряд зобов’язань. Зокрема запровадити реформи в різних галузях: поліцейська, екологічна, освітня, медична та інші. За цей час деякі вже запроваджено, а деякі тільки-но втілюють. Найбільше питань сьогодні викликає нова реформа, – медична, – яка має запрацювати вже наступного року. На зустрічі з представниками  регіональних ЗМІ, заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк надав відповіді на поширені питання.

Насамперед заступник міністра наголосив, що філософія медичної реформи полягає в тому, щоб тратити гроші державного бюджету – «наші з вами – на нас з вами».

«В законі для цього закладений механізм, який передбачає медичну послугу, медзаклад стає постачальником послуги, ми з вами – отримувачі цієї послуга, а держава – платник за ці послуги від нашого імені», – розповів П. Ковтонюк.

 

"Філософія медичної реформи полягає в тому, щоб тратити гроші державного бюджету – наші з вами – на нас з вами."

Павло Ковтонюк

заступник міністра

охорони здоров’я

Щоб бути повноцінним надавачем медичних послуг, заклади повинні стати некомерційними підприємствами. Це треба для того, щоб вони змогли укласти договір. В договорі будуть перелічено гарантований пакет медичних послуг, тобто те, за що держава буде платити. Також буде тариф, встановлений державою, і який буде однаковий по країні на однотипну послугу в однотипній лікарні.

Ще в договорі буде вимога, що постачальник має надавати послуги належної якості. Тобто буде стандарт послуги, і замовник – держава – зможе це перевірити.

А ось купувати медичні послуги, перевіряти якість цих послуг та оплачувати послуги від імені пацієнта, платника податку, буде нова інституція – Національна служба здоров’я.

«Нащо ми її зробили, – роз’яснює чиновник, – щоб не покладати ці функції на міністерство. По-перше, міністерство не вміє це робити, по-друге – є конфлікт інтересів, так як в МОЗ є свої лікарні. Тому, коли ми самі фінансуємо те, чим володіємо, зрозуміло, що ми не будемо до них дуже вимогливими. Ми будемо їм платити все одно, бо вони наші, як би там погано з пацієнтами не обходились, які б неякісні послуги не надавалися. Тому є світовий принцип: той, хто платить, не повинен бути й тим, хто надає послуги. Щоб з кармана в карман кошти не перекладалися. Тому й створюється нова інституція, яка буде, так би мовити, фінансистом, бухгалтером, який укладає договір, робить оплати, рахує тарифи».

Медичну реформу, за словами Павла Ковтонюка, планується втілювати поетапно. Перший етап – первинна допомога, потім вторинна, а вже потім третинна. Первинна – сімейна медицина – з наступного року, а стаціонари та амбулаторії з 2020.

Також медична реформа передбачає створення госпітальних округів. Тому виникає логічне запитання про майбутнє лікарів та лікарень, які не стали центром госпітальних лікарів. Що буде з ними?

«Нічого не буде, – каже заступник міністра. – Створення госпітальних округів не означає, що буде одна лікарня, а інші закриються. Це означає, що буде визначено перелік критичних послуг, щоб вони були близько до людей, і де вони будуть. Наприклад, така послугу як стентування. Щоб ефективно надавати цю послугу, потрібен ангеограф, який буде постійно включений та працюватиме, лікар, щоб вмів на ньому працювати. А для цього він повинен постійно робити ці операції. По статистиці один такий апарат потрібен на 200-300 чоловік. Тому ми й визначаємо доречність того, куди ставити такі апарати – в кожну лікарню, де він буде стояти без діла? Ось такі обладнані лікарні й будуть центрами госпітальних округів. Сьогодні такі послуги надають тільки в обласних центрах, куди всі і їдуть з районів,  а, завдяки створенню госпітальних округів, вони будуть, як мінімум, в трьох лікарнях області».

"Національна служба здоров’я сворюється для того, щоб з кармана в карман кошти не перекладалися."

 

«В країні потрібно зробити так, щоб людина в межах години приїжджала в таку лікарню де є, як мінімум, хороше відділення екстреної допомоги. І щоби в межах двох годин вона приїхала до такої лікарні, де її вилікують від найбільш поширених хвороби, які нас вбивають, але щоб вилікували, а не імітували» – впевнений Ковтонюк.

Первинна ланка, тобто сімейні лікарі, перші відчують дію реформи вже з 2018 року. Але в регіонах проблема з професіональними сімейними лікарями, і найближчим часом вони не з’являться. Тому, зазвичай, людина одразу напряму звертається до вузьких спеціалістів. На сьогодні це здається так: буде зайва черга для того, щоб отримати направлення від сімейного лікаря до спеціаліста. Якщо сімейний лікар буде зацікавлений в пацієнті, він сам буде лікувати, і, ймовірно, з цього нічого доброго не вийде, а час буде втрачено. Як МОЗ планує заохочувати «сімейників» до надавання якісних послуг?

«Будем створювати такі умови, – каже Ковтонюк, – щоб людині хотілося там працювати. Як заохотити? Всім сімейним лікарям країни платити? Ні, так нічого не зміниться. Ми повинні заплатити тим, хто якісно надає послугу. А інші хай вчяться, щоб і їм платили, щоб людина до них йшла. Це не пальцем в небо, це досвід інших країн Литві, Польщі, Румунія, Болгарії. В них все змінилося, й у нас зміниться».

Про якісну послугу, наприклад, лікарі дуже «люблять» призначати антибіотики при будь-якій хворобі, особливо педіатри. Як будуть перевіряти призначення, чи потрібна вся та купа призначених ліків?

«Раніше, – каже пан замміністра, – єдине, як могли покарати за недотримання – винести догану, але це не працює. З введенням нового закону з’являється фінансовий важіль. Наприклад, якщо в дитини ОРВІ, то в стандарт оплати цієї послуги входить тільки жарознижуюче, все інше – платить пацієнт, якщо, звісно, згоден. Але пацієнт скаже, що це безкоштовна послуга. Тому лікарю треба буде довести, що то держава не права. Ось таким механізмом ми підштовхуємо лікарів до дотримання протоколів».

З введенням поняття «гроші йдуть за пацієнтом» з’являється ризик фіктивного показника. Тобто сімейні лікарі будуть показувати пацієнта, який, насправді, звернувся спершу не до нього, а напряму до вузького спеціаліста.

«Щоби лікар первинної ланки отримав гроші, – пояснює замминистра, – він повинен довести, що в нього є справжній, а не статистичний пацієнт. Який його реально вибрав, і про це буде підтверджуючий документ – декларація про  вибір. Тому, якщо пацієнт хоче просто подарувати гроші лікарю, а сам буде звертатися до іншого, та платити за це свої кошти, це право пацієнта. Але, вважаю, що мало хто так зробить. Введення електронного реєстру пацієнтів зведе фіктивне дописування до 5%».

По словам П. Ковтонюка, ця система вже працює в пілотному режимі. В ній вже  є зареєстровані лікарі, заклади і навіть пацієнти. Після того, як були виявлені деякі помилки, систему виправляють та доробляють. Працюють над нею вже майже рік, не чекаючи коли приймуть закон про охорону здоров’я.

«Ми готувалися на січень 2018, – ділиться пан Ковтонюк, – але по нормативним актам в січні вона не запуститься, думаю, за перше півріччя 2018 року воно запрацює. І я вам точно кажу, без цього не почнемо. Якщо ІТ-ішники не зроблять – відкладаємо початок».

З запровадженням електронного реєстру пацієнтів є ідея замінити паперові картки пацієнта на пластикові. Це буде зроблено, але не зараз, тому що, за словами замміністра, буде декларація про вибір і цього буде і достатньо. Пластикові картки з’являться тоді, коли будуть відносини пацієнт - багато закладів, тобто, коли реформа дійде до стаціонарів – десь 2020-і роки.

 

"Пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою. Тобто нуль. Уся суть реформи в тому, що держава оплатить послуги за пацієнта."

Після погодження Радою законопроекту про «нову» медицину громадян почали лякати «драконівскими» розцінками на послуги третинної ланки: ціни були й 300 і 500 й тис. грн. Однак Павло Ковтонюк це спростував повністю.

«Ми планували складний пілотний проект з нашими чотирма інститутами Національної Академії Наук: Стріжевського, Шалімова, Амосова, Рамоданова. Вони виявили бажання перейти на оплату послуги від держави. І ми з Мінфином та з ними почали підготовку до цього проекту: вони нам прислали свої розрахунки, ми їм повернули з уточненнями, вони знову нам надіслали. Тобто велася переписка. І десь, на якомусь етапі, ця чорнова інформація і була «злита» в Інтернеті під видом, що це оплата для пацієнтів. Хоча це тарифи не для пацієнтів, а для того щоб держава з бюджету оплатила надані інститутами послуги». 

Впровадження електронного реєстру пацієнтів зведе фіктивне дописування

до  5%

Ковтонюк наполягає, що пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою. Тобто нуль. Уся суть реформи в тому, що держава оплатить послуги за пацієнта.

З запровадженням медичної реформи вводиться таке поняття як «страховка», «страхова медицина», з пояснень вбачається, що покривати цю страховку будуть з податків. Питання з яких: податок на працюючу особу? Але є зарплати мінімальні, є великі; є непрацюючі, є діти та пенсіонери.

«Є дві моделі страхування, – пояснює чиновник. – Одна – де відрахування беруть з податків на зарплату, друга – із загальних податків. Ми взяли другий тип. Тобто відрахування на медстрахування будуть йти з податку на додану вартість (ПДВ). Тобто ті податки, які не пов'язані з зайнятістю населення. Ми це зробили через те, що в Україні велика тіньова економіка, маленькі декларовані доходи, з яких, відповідно, будуть маленькі відрахування, і ми зберемо мало грошей. По-друге, виникне питання - як страхувати людей без доходів? А загальне оподаткування гарантує збір грошей, так як їх платять всі. Така система працює в Іспанії, Італії, Англії та ін.

Данна реформа, як реформа, яка імплементує європейські стандарти в рамках Угоди, передбачає, звісно, зменшення корупції в медичних закладах (медицина на сьогодні по корупції на першому місці). І пан Ковтонюк в цьому впевнений.

«Корупція точно не буде збільшуватись, але й в один день не зійде на нуль, – каже він. – Доволі швидко зникне з первинної ланки, тому що й так її там немає. Хіба що 20 грн за лікарняний. Нормальний лікар і без тієї двадцятки проживе. А за корупцію в законі передбачені жорсткі санкції – одностороннє розірвання договору. Ми не лякаємо, ми просто розірвали договір і нічого не платимо. В стаціонарі буде важче, буде війна. Але успіх буде».

«Ми очікуємо покращення якості через те, що появиться конкуренція навіть в державному секторі: щоб лікарні отримати гроші, треба здобути пацієнта. Сьогодні кошти йдуть в заклад, незважаючи є пацієнт, чи немає, якісна надається послуга, чи ні» – каже Павло Ковтонюк.

Виключенням в системі «гроші йдуть за пацієнтом» буде екстрена допомога. Вона так і буде фінансуватися прямим фінансуванням.

«Екстрена допомога фінансуватиметься не за послугами, поліцію, наприклад, не фінансують за кількість розкритих злочинів. Це взагалі своєрідний вид меддопомоги, більш схожий з МНС, з пожежною службою, поліцією ніж з медициною».

Швидка буде доставляти пацієнта в найближчу лікарню де є той вид допомоги, який потрібен саме цьому пацієнту. Наприклад, інсульт, швидка везе в найближчу лікарню, де є тромболітична терапія. В усьому іншому пацієнт обирає лікаря.

Наприкінці заступник міністра зауважив: якщо реформа не виправдає себе, він визнає, що помилявся.

«Час покаже. Я теж дуже боюсь за майбутнє, бо ми ніколи такого не робили», – зазначив він.

На зустрічі була Олеся ЛАНЦМАН

Зустріч з заступником міністра МОЗ Павлом Ковтонюком відбулася в рамках прес-туру, організованому Українським кризовим медіа-центром за підтримки Естонського центру східного партнерства та Державного департаменту США.

 

Поделиться:
Категория: Публикации ДЗ | Просмотров: 139 | Добавил: irina_digich | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]